У осінню теплу днину, Як сухим листком мело, Пішов Максим за грибами В ліс сосновий, за село.
І так ті гриби збирати
Максим , захопився ,
Що помалу , непомітно ,
В хащі опинився .
Лиш Максим спочити всівся
На корінь граба
Як до нього з-за кущів
З рушницею баба .
- Далеченько , - обізвалась
Ти у ліс зібрався ?
- Я ? Та що ви ? Боронь боже !
Встав Максим , трясеться .
- Не трусися , - каже баба , -
Все одно доведеться !